Німецький Дратхаар — шляхетний, енергійний і міцний лягавий собака з жорсткою шерстю, що надійно захищає шкіру. Його будова, характер і рухи мають відповідати головному призначенню породи — різнобічній мисливській роботі в полі, лісі та на воді до і після пострілу.
Класифікація та використання
Класифікація FCI: група 7 — лягаві собаки; секція 1.1 — континентальні лягаві типу «брак»; з робочими випробуваннями. Країна походження — Німеччина. Дата публікації чинного офіційного стандарту — 25 жовтня 2000 року.
Як універсальний мисливський собака, дратхаар повинен мати всі необхідні природні задатки та бути придатним до виконання різноманітних завдань у полі, лісі й на воді — як до пострілу, так і після нього.
Стисла історична довідка
Формування німецького дратхаара розпочалося наприкінці XIX століття й від початку XX століття розвивалося системно на основі ідей «Хегевальда» — Сігізмунда Фрайгера фон Цедліца і Нойкірха. Метою було створення твердого за характером, результативного та універсального жорсткошерстого мисливського собаки.
За принципом «від робочих якостей — до типу» використали найкращих представників жорсткошерстих ліній — пудельпойнтера, грифона Кортальса, німецького штіхельхаара — із залученням німецького курцхаара. Так було сформовано породу з практичною, стійкою до негоди шерстю та придатністю до різних видів мисливської роботи.
Загальний вигляд і пропорції
Лягавий собака шляхетного вигляду, з уважним та енергійним виразом. Жорсткий шерстний покрив має повністю захищати шкіру. Рухи — потужні, широкі, плавні й гармонійні. Коса довжина тулуба та висота в холці повинні бути приблизно однаковими; довжина тулуба може перевищувати висоту не більш ніж приблизно на 3 см.
Поведінка і темперамент
Характер твердий, керований і врівноважений. Собака не повинен боятися дичини або пострілу, бути полохливим чи агресивним.
Голова
Голова відповідає статі та розміру собаки. Череп відносно плоский, помірно широкий, лише злегка округлений з боків; надбрівні дуги виразні, перехід від лоба до морди чітко помітний.
- Ніс: добре пігментований відповідно до забарвлення, з широко відкритими ніздрями.
- Морда: довга, широка, сильна й глибока, з легкою горбинкою.
- Губи: товсті, щільно прилеглі, не звисають; добре пігментовані.
- Щелепи та зуби: щелепи сильні, зуби великі й добре розвинені; повний комплект із 42 зубів та правильний ножицеподібний прикус.
- Очі: якомога темніші, не надто глибоко посаджені й не опуклі; вираз живий та енергійний, повіки щільно прилягають.
- Вуха: середнього розміру, поставлені високо й широко, не закручені.
Шия і корпус
Шия середньої довжини, сильна й мускулиста, злегка вигнута, суха. Лінія верху пряма й трохи похила; холка виразна. Спина міцна та м’язиста, поперек короткий, широкий і сильний. Круп довгий, широкий, мускулистий та злегка похилий; таз широкий.
Груди широкі й глибокі, з добре розвиненою передньою частиною; грудина простягається якомога далі назад, ребра добре вигнуті. Лінія низу суха, елегантно вигнута, живіт трохи підтягнутий.
Хвіст
Хвіст продовжує лінію спини та тримається переважно горизонтально або трохи піднято, але не вертикально; він не повинен бути ані надто товстим, ані надто тонким. Стандарт передбачає доречне для мисливської роботи купірування там, де це дозволено законом. Якщо хвіст залишається природним, він має сягати скакального суглоба й триматися прямо або злегка шаблеподібно.
Передні кінцівки
При огляді спереду — прямі та паралельні; збоку — добре розташовані під корпусом. Відстань від землі до ліктя приблизно дорівнює відстані від ліктя до холки. Лопатки добре відведені назад і дуже мускулисті, плечі якомога довші, сухі та м’язисті. Лікті прилягають до корпусу й не вивертаються. Передпліччя прямі, вертикальні, сухі, з міцним кістяком; зап’ястки сильні, п’ястки злегка нахилені.
Передні лапи від овальних до округлих, із зібраними пальцями, міцними подушечками та доброю пігментацією. У стійці й русі вони спрямовані паралельно, без клишоногості та розмету.
Задні кінцівки
При огляді ззаду — прямі та паралельні, з виразними кутами колінних і скакальних суглобів та міцним кістяком. Стегна довгі, широкі й мускулисті; гомілки довгі, м’язисті та сухі. Скакальні суглоби сильні, плесна короткі й вертикальні. Лапи овально-округлі, зібрані, з міцними добре пігментованими подушечками; не вивернуті ні всередину, ні назовні.
Рухи, шкіра та шерсть
Рухи мають добрий вимах передніх кінцівок і потужний поштовх задніх. Передні та задні кінцівки рухаються прямо й паралельно; постава залишається гордою. Шкіра щільно прилягає, без складок.
Покривний волос дротоподібний, жорсткий, густий і щільно прилеглий, приблизно 2–4 см завдовжки; підшерсток густий та водонепроникний. Шерсть повинна захищати від негоди й ушкоджень, не приховуючи контурів тіла. На нижніх частинах кінцівок, грудях і животі вона коротша, але густа; на голові та вухах — коротша й щільна, не м’яка. Виразні брови, вуса та міцна, не надмірно довга борода підкреслюють енергійний породний вираз.
Допустимі забарвлення
- коричнево-чале, з плямами або без них;
- чорно-чале, з плямами або без них;
- коричневе, з білою плямою на грудях або без неї;
- світло-чале.
Інші забарвлення стандартом не допускаються.
Недоліки
Будь-яке відхилення від наведених положень розглядається як недолік. Його серйозність оцінюють відповідно до ступеня вираженості та впливу на здоров’я, добробут і здатність собаки виконувати традиційну роботу.
Серйозні недоліки
- коротка, вузька або загострена морда;
- слабкі щелепи чи неправильний контакт різців;
- нещільні повіки;
- провисла або горбата спина, виразна високозадість;
- лікті, явно вивернуті всередину або назовні;
- коров’ячий, бочкоподібний або надто вузький постав задніх кінцівок у стійці чи русі;
- постійна інохідь, скуті або надто короткі рухи;
- рідка шерсть або відсутність підшерстка.
Дискваліфікуючі вади
- виразна боязнь пострілу чи дичини, агресивність, надмірна нервозність або укуси від страху;
- недокус, перекус або перехресний прикус;
- відсутність зубів, крім P1, або неправильне положення іклів;
- ентропіон, ектропіон чи очі різного кольору;
- вроджений залом або вроджена куцехвостість;
- дефекти пігментації, біле забарвлення чи жовті відмітини;
- недостатньо виражений статевий диморфізм;
- відсутність характерних брів, вусів або бороди.
Примітка: пси повинні мати два нормальні, повністю опущені в мошонку сім’яники. Собаки з явними фізичними або поведінковими відхиленнями підлягають дискваліфікації.
Офіційний стандарт FCI
Для експертизи, племінної оцінки та спірних випадків користуйтеся офіційним текстом FCI. Німецька версія є мовою оригіналу; англійська — офіційним перекладом.
Важливо: український текст на цій сторінці відредаговано для зручного ознайомлення. У професійній роботі пріоритет мають офіційні іншомовні версії стандарту FCI, прикріплені вище.
Джерела: український переклад на сайті vom Jagdgewinner та офіційна номенклатура FCI.
Читайте також
Шерсть, будова і рух: чому стандарт дратхаара є функціональним
Породний тип Німецького Дратхаара сформований практичною роботою: захисна шерсть, гармонійна будова та продуктивні рухи мають конкретне призначення.